- випадковість
- [виепадко/в'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… … Український тлумачний словник
випадковість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
випадковість — (непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають), випадок … Словник синонімів української мови
трафність — Трафність: влучність, точність [45] точність, вірність [29] Трафність обсервації: недостатність, випадковість, спостереження [36] … Толковый украинский словарь
неточність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до неточний. 2) Відхилення від істини, від норми, помилка; неправильність. •• Нето/чність вимі/рювань сукупність похибок вимірювань, яка вміщує всі систематичні та випадкові похибки … Український тлумачний словник
випадок — дку, ч. 1) Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано). || Наявність того чи іншого явища, факту. 2) Обставини, стан речей, ситуація. || Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого небудь. •• На ви/падок… … Український тлумачний словник
алеаторика — и, ж., муз. Течія сучасної музики, що проголошує випадковість головним началом творчості і виконавства … Український тлумачний словник
фукс — а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі. || заст., розм. Випадковість, несподіванка … Український тлумачний словник
випадок — I (те, що сталося, трапилося несподівано), пригода, подія, оказія, епізод, інцидент, історія, казус, трапунок II ▶ див. випадковість, нагода … Словник синонімів української мови
выпадок — дку, ч. Сб. Те, що трапилось несподівано, випадковість … Словник лемківскої говірки